Гниль плодів (моніліоз)

Maria Popova, florist
Last reviewed: 29.06.2025

Моніліоз, або плодова гниль, – це грибкове захворювання, що викликається патогенними грибами роду Monilinia (родина Sclerotiniaceae). Це захворювання особливо небезпечне для плодів, що призводить до його поширення в садівництві, де воно може завдати значної шкоди плодовим та ягідним культурам, включаючи яблука, персики, абрикоси, вишні, сливи та полуницю. Моніліоз викликає гниль плодів, а також уражає квіти та пагони рослин, що може призвести до зниження врожаю та погіршення якості продукції. Інфекція часто виникає в умовах високої вологості та тепла, особливо під час дощових періодів або різких коливань температури.

Власникам кімнатних рослин важливо знати ознаки моніліозу та методи профілактики, щоб уникнути пошкодження декоративних рослин і плодів. Знання симптомів і способів боротьби з цією хворобою допомагає ефективно підтримувати здоров'я рослин.

Цілі статті:

Мета цієї статті – надати вичерпну інформацію про моніліоз: від ознак та причин захворювання до методів боротьби з ним. Читач дізнається, як запобігти зараженню рослин, які дії вжити при виявленні ознак моніліозу та як доглядати за рослинами під час хвороби.

Ознаки та симптоми захворювання

Симптоми моніліозу можуть проявлятися в різних частинах рослини — від квіток і зав'язі до зрілих плодів і пагонів. Ці симптоми залежать від стадії захворювання, виду рослини та умов навколишнього середовища. До найбільш характерних симптомів належать:

Інфекція квіток та зав'язей:
- Однією з перших ознак моніліозу є ураження квітів та зав'язі. На квітах з'являються коричневі плями, які поступово чорніють та гниють. Квіти втрачають свою життєву силу та починають опадати.
- Зав'язі буріють, що призводить до їх передчасної відмирання. Це може призвести до зниження врожайності, особливо кісточкових культур.
Інфекція плодів:
- На заражених плодах з'являються водянисті плями, які поступово збільшуються в розмірах і темніють. Плоди стають м'якими та втрачають свою твердість.
- Зовнішній вигляд гниття може варіюватися від сірих, коричневих до чорних плям, які поступово покривають весь плід. Гниль швидко поширюється, і плід починає розкладатися, видаючи неприємний запах.
- Заражені плоди стають неїстівними та втрачають свій товарний вигляд. Це особливо небезпечно для культур, що використовуються для переробки, таких як яблука чи персики.
Інфекція пагонів та гілок:
- У деяких випадках моніліоз може вражати пагони та гілки рослин. На уражених ділянках з'являються виразки та бурі плями, що поступово призводить до в'янення та відмирання пагонів.
- Грибок може проникати в деревину, викликаючи гниття, що, в свою чергу, може призвести до загибелі цілих гілок.
Інфекція соком та смолою:
- У деяких випадках заражені плоди починають виділяти смолу, що є явною ознакою активності грибка. Смолисті ексудати є результатом реакції рослини на інфекцію.

Етіологія моніліозу

Збудниками моніліозу є гриби роду Monilinia, найвідомішими з яких є:

Monilinia fructicola — основний збудник моніліозу кісточкових культур (вишні, сливи, абрикоси).
Monilinia laxa — збудник хвороби яблук, груш та деяких інших кісточкових культур.
Monilinia fructigena — вид, що вражає яблуні, груші, а також деякі ягоди та інші фрукти.

Гриби роду Monilinia широко поширені в природі та можуть виживати в ґрунті, на рослинних рештках та заражених плодах у вигляді слизу або ооспор. Вони можуть швидко розвиватися та поширюватися в умовах високої вологості та температури, що робить їх особливо активними в літній та осінній періоди.

Моніліоз – небезпечне захворювання не лише для плодів, а й для інших частин рослини, включаючи квіти, пагони та гілки. Внаслідок зараження відбувається швидке розкладання тканин, що знижує врожайність та впливає на якість продукції. Рослини, що ростуть в умовах високої вологості та поганої вентиляції, особливо схильні до захворювання.

Життєвий цикл моніліозу

Життєвий цикл грибів Monilinia включає кілька ключових стадій, кожна з яких активно розвиває свою патогенну активність:

Проростання спор: Інфекція починається, коли конідії (вегетативні спори) потрапляють на поверхню рослини. Спори можуть переноситися вітром, дощем, комахами або через людські інструменти та обладнання.
Проникнення в тканини рослини: Після проростання спори починають проникати в тканини рослини через продихи, тріщини на поверхні плоду або пошкоджені ділянки. Грибок використовує ферменти для руйнування клітинних стінок та проникнення в тканини рослини.
Розвиток міцелію: Грибок утворює міцелій, який поширюється всередині рослини, руйнуючи клітинні структури. Це призводить до в'янення та гниття заражених тканин.
Утворення нових спор: На пізніх стадіях розвитку грибка утворюються нові спори, які можуть повторно заразити рослини. Конідії (нові спори) поширюються краплями дощу, вітром та іншими механічними засобами.
Виживання за несприятливих умов: Грибок може виживати у вигляді зимуючих структур (паростків, склероцій), які можуть пережити зимовий період, що призводить до повторного зараження в наступному сезоні.

Умови для розвитку моніліозу

Моніліоз розвивається під впливом кількох факторів, зокрема:

Висока вологість: Інфекція розвивається за високої вологості, оскільки спори грибка проростають на поверхні рослини у присутності води. Дощ, туман і нічна роса особливо небезпечні.
Температура: Оптимальна температура для розвитку монілінії становить від 18°C до 24°C, хоча грибок може розвиватися і за вищих температур.
Погана вентиляція: Занадто густа посадка, відсутність гарної циркуляції повітря та висока вологість створюють сприятливі умови для моніліозу. Це особливо характерно для садів з густою посадкою чагарників або дерев.
Пошкодження рослин: Моніліоз часто розвивається в місцях, де рослини механічно пошкоджені, уражені шкідниками або вже хворі. У таких умовах грибок може швидше проникати в тканини рослин.
Вразливість рослин: Рослини в стресових умовах (таких як недостатня кількість води або поживних речовин) більш схильні до інфекцій, таких як моніліоз.

Неправильний догляд:

Надмірний або недостатній полив: Надмірний полив сприяє розвитку грибка, створюючи вологе середовище, ідеальне для моніліозу. Недостатній полив послаблює рослину, знижуючи її імунітет.

Умови навколишнього середовища:

Висока вологість або сухість: Висока вологість сприяє розвитку моніліозу, тоді як сухі умови послаблюють рослини, роблячи їх вразливими.
Коливання температури: Різкі перепади температури, особливо вночі, можуть погіршити стан рослини, створюючи стрес.

Погана санітарія:

Забруднені інструменти та горщики: Використання нестерильних інструментів може призвести до поширення грибка з однієї рослини на іншу.
Часте переміщення рослин: часте переміщення рослин з одного місця на інше збільшує ризик поширення грибкових захворювань.

Імпорт рослин:

Впровадження нових рослин, які можуть бути носіями шкідників або патогенів: Нові рослини, особливо ті, що придбані в магазинах, можуть бути носіями патогенів, включаючи моніліоз.

Стресові умови для рослин:

Надмірний полив, пересихання, інтенсивне освітлення або брак поживних речовин: усі ці умови створюють стрес для рослини, послаблюючи її імунну систему та підвищуючи сприйнятливість до хвороб.

Діагностика моніліозу у рослин

Моніліоз – це грибкове захворювання, що викликається патогенними грибами роду Monilia (родина Moniliaceae), яке вражає як плодові, так і декоративні рослини. Для точної діагностики моніліозу та призначення ефективного лікування необхідно пройти кілька етапів діагностики.

Візуальний огляд:
Основним методом діагностики моніліозу є огляд рослин. Симптоми можуть відрізнятися залежно від виду рослини та стадії захворювання.
- На плодах: Однією з найпомітніших ознак моніліозу є поява коричневих, сірих або білих плям на плодах, які можуть швидко поширюватися та призводити до гниття. Плоди стають м’якими, водянистими та покриваються білим нальотом (спори грибка).
- На квітах і пагонах: Моніліоз може спричинити почорніння квітів, передчасне в'янення та опадання. На пагонах можуть з'являтися темні або коричневі плями, що також свідчить про інфекцію.
- На листках: Іноді на листках з'являються плями з коричневими або сірими краями, які можуть перетворюватися на виразки та призводити до опадання листя.
Мікроскопічна діагностика:
Мікроскопія є додатковим діагностичним методом. Під мікроскопом можна спостерігати характерні структури грибка Monilia:
- Міцелій: У уражених тканинах можна спостерігати міцелій грибка, який поширюється в клітини рослин та руйнує їх.
- Спори: Монілія утворює конідії, які можна знайти на заражених ділянках рослин. Ці спори мають характерну форму та розмір, що відрізняє їх від інших грибів.
Лабораторна діагностика:
Для більш точного підтвердження діагнозу можна використовувати лабораторні методи:
- Культивування гриба: Грибок можна виділити з інфікованих тканин (плодів, квітів, пагонів) та культивувати на поживних середовищах, що дозволяє точно ідентифікувати збудника.
- Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР): цей метод дозволяє точно ідентифікувати ДНК Monilia в інфікованих тканинах рослин. ПЛР ефективна для виявлення хвороби на ранніх стадіях.
Диференціальна діагностика:
Важливо диференціювати моніліоз від інших захворювань, які можуть мати схожі симптоми:
- Коренева гниль: Моніліоз відрізняється від кореневої гнилі тим, що уражені частини рослини мають характерний білий або сірий наліт, а також грибкові плями, які швидко поширюються.
- Бактеріальні інфекції: При бактеріальних інфекціях на листках і плодах можуть з'являтися вологі плями, але вони матимуть більш пухку структуру та швидко поширюватимуться. Моніліоз, навпаки, проявляється характерним нальотом.

Таким чином, діагностика моніліозу передбачає візуальний огляд, мікроскопічні дослідження та лабораторні методи. Чим раніше буде поставлено діагноз, тим легше буде запобігти поширенню хвороби та лікувати рослину.

Лікування моніліозу у рослин

Лікування моніліозу вимагає комплексного підходу, який включає використання хімічних засобів, покращення умов вирощування та видалення уражених частин рослини. Моніліоз – це серйозне захворювання, яке може швидко поширюватися та призвести до загибелі рослини, якщо своєчасно не вжити заходів. Ось кілька ефективних методів боротьби з моніліозом:

Використання фунгіцидів

Фунгіциди є основним методом боротьби з моніліозом. Ці препарати допомагають контролювати розвиток грибка та запобігають його поширенню на здорові частини рослини.

Контактні фунгіциди: такі препарати, як мідний купорос, бордоська суміш, засоби на основі сірки, ефективні на ранніх стадіях захворювання, коли грибок ще не глибоко проник у тканини рослини.
Системні фунгіциди: вони проникають у тканини рослини та захищають її зсередини. Наприклад, препарати на основі триазолів (таких як Топсин-М) або стробілуринів (таких як Фундазол) ефективні в боротьбі з моніліозом. Вони діють тривалий час і запобігають поширенню інфекції через судинні тканини.

Застосування фунгіцидів:

Лікування слід розпочинати якомога швидше, при перших ознаках захворювання.
Лікування слід повторювати кожні 7-14 днів, залежно від ступеня інфекції та обраного засобу.
Важливо дотримуватися дозування та інструкцій на упаковці, щоб уникнути передозування та пошкодження рослини.

Видалення заражених частин рослини

Якщо моніліоз поширився на плоди, листя або пагони, всі заражені частини рослини необхідно видалити. Це допоможе зупинити подальше поширення грибка.

Кроки для видалення:

Огляньте рослину та ретельно обріжте хворі та зів'ялі частини, включаючи листя, плоди та стебла.
Використовуйте стерильні інструменти (наприклад, секатор або ножиці), щоб мінімізувати механічне пошкодження здорових частин рослини.
Правильно утилізуйте заражені частини рослин: спаліть їх або утилізуйте в герметичних пакетах, щоб запобігти поширенню грибкових спор у ґрунті та на інші рослини.

Корекція умов вирощування

Моніліоз розвивається в умовах високої вологості та поганої вентиляції. Покращення умов вирощування допоможе запобігти поширенню хвороби та підтримати здоров'я рослини.

Вентиляція: Забезпечте хорошу циркуляцію повітря навколо рослин, особливо в теплицях, щоб запобігти застою вологи.
Полив: Поливайте рослини під корінь, уникаючи потрапляння води на листя та стебла. Крапельне зрошення допомагає підтримувати оптимальну вологість ґрунту, не створюючи умов для розвитку грибків.
Очищення рослинних залишків: Видаляйте уражені частини рослин та рослинні залишки, оскільки вони можуть служити джерелом інфекції для майбутніх рослин.

Використання біологічних препаратів

Біологічні фунгіциди можна використовувати для боротьби з моніліозом, забезпечуючи безпечну альтернативу хімічним засобам і допомагаючи зменшити поширення хвороби.

Приклади біологічних препаратів:

Триходерма – грибок, що пригнічує ріст моніліозу та інших збудників. Використовується для профілактики та лікування.
Бактерії Bacillus subtilis та Bacillus amyloliquefaciens – ці мікроорганізми мають антисептичні властивості та допомагають захистити рослини від моніліозу та інших грибкових інфекцій.

Удобрювання рослин

Після зараження моніліозом рослини слабшають, тому необхідно забезпечити їх додатковим живленням для прискорення одужання.

Азотні добрива допоможуть пришвидшити відновлення росту, але уникайте передозування, щоб запобігти надмірному наростанню зеленої маси, що може послабити рослину.
Фосфорно-калійні добрива зміцнюють кореневу систему та підвищують стійкість рослин до хвороб.

Використання стійких сортів

Використання сортів рослин, стійких до моніліозу, мінімізує шкоду, завдану інфекцією в майбутньому. Сорти, стійкі до цієї хвороби, значно знижують ймовірність зараження.

Обробка інструментів

Необхідно регулярно чистити та дезінфікувати садовий інвентар та обладнання, такі як секатори, ножиці, лопати та інші, щоб запобігти поширенню інфекції з однієї рослини на іншу.

Лікування моніліозу вимагає комплексного підходу, що включає як хімічні, так і біологічні методи, покращення умов вирощування та видалення уражених частин рослини. Важливо вчасно виявити хворобу та вжити заходів щодо її профілактики та лікування, щоб мінімізувати шкоду та зберегти здоров'я рослин.

Профілактика моніліозу у рослин

Профілактика моніліозу має вирішальне значення для запобігання зараженню рослин та мінімізації ризику поширення хвороби. Головною метою профілактичних заходів є створення умов, що перешкоджають розвитку та поширенню грибка. Ось кілька ефективних профілактичних методів:

Вибір стійких сортів

Одним із найефективніших методів профілактики моніліозу є використання сортів рослин, стійких до цієї хвороби. Сучасні сорти часто мають підвищену стійкість до грибкових захворювань, зокрема моніліозу. Купуючи посадковий матеріал, важливо звертати увагу на сорти, які мають вищу стійкість до моніліозу, що значно знижує ймовірність зараження.

Сівозміна

Сівозміна є важливою практикою для запобігання накопиченню патогенів у ґрунті. Моніліоз може зберігатися в рослинних рештках і ґрунті протягом тривалого часу, і якщо сприйнятливі рослини вирощуються на одній і тій самій ділянці рік за роком, ризик зараження зростає. Регулярна сівозміна допомагає зменшити концентрацію грибка в ґрунті та мінімізує ризик повторного зараження.

Поводження з рослинними залишками

Важливо видаляти всі рослинні залишки, особливо ті, що уражені моніліозом, щоб запобігти зимівлі та поширенню збудника. Листя, стебла та плоди, що залишилися на ділянці, можуть служити джерелом інфекції, забезпечуючи збуднику середовище для виживання. Всі рослинні залишки слід збирати та знищувати, наприклад, спалюючи або запаюючи їх у мішки для утилізації.

Оптимізація умов вирощування

Моніліоз розвивається в умовах високої вологості та поганої вентиляції, тому створення оптимальних умов для рослин відіграє ключову роль у профілактиці хвороб.

Вентиляція: Забезпечте хорошу циркуляцію повітря навколо рослин, щоб запобігти накопиченню вологи. Це особливо важливо для теплиць та закритих приміщень.
Полив: Поливайте рослини під корінь, уникаючи потрапляння води на листя та стебла, щоб запобігти створенню сприятливих умов для грибка. Використання крапельного зрошення допомагає підтримувати необхідний рівень вологості ґрунту.
Мульчування: Мульчування допомагає підтримувати стабільну вологість ґрунту, запобігаючи перегріванню або швидкому висиханню, що сприяє здоровому розвитку коренів і зменшує ризик грибкових інфекцій.

Регулярний огляд рослин

Постійний моніторинг здоров'я рослин допомагає виявити ранні ознаки моніліозу. Це важливо для своєчасного втручання, щоб запобігти поширенню хвороби. При появі перших симптомів зараження (таких як коричневі плями на листках або в'янення) негайно видаліть уражені частини рослини.

Використання фунгіцидів для профілактики

Профілактичні обробки фунгіцидами допомагають запобігти моніліозу до того, як хвороба проявиться. Застосування фунгіцидів на ранніх стадіях росту, особливо в умовах високої вологості та дощу, значно знижує ризик захворювання.

Контактні фунгіциди: засоби на основі міді (такі як мідний купорос або бордоська суміш) ефективно захищають рослини від грибкових захворювань та використовуються для профілактики моніліозу.
Системні фунгіциди: такі продукти, як Ридоміл Голд або Топсин-М, проникають у тканини рослин і забезпечують довготривалий захист від моніліозу.
Триходерма — грибок, що пригнічує ріст моніліозу та інших збудників.
Бактерії Bacillus subtilis та Bacillus amyloliquefaciens — допомагають захистити рослини від моніліозу та інших грибкових інфекцій.

Використання засобів біологічного захисту

Для покращення стійкості рослин та мінімізації використання хімікатів можна використовувати біологічні фунгіциди. Ці продукти є екологічно безпечними та придатними для органічного землеробства.

Приклади біологічних продуктів:

Очищення інструментів та обладнання.
Щоб запобігти поширенню патогенів між рослинами, важливо регулярно очищати та дезінфікувати садові інструменти та обладнання, такі як секатори, ножиці, лопати тощо. Це допомагає запобігти механічному поширенню інфекції та мінімізує ймовірність зараження.
Стерилізація ґрунту.
Перед посадкою нових рослин важливо простерилізувати ґрунт, особливо якщо він раніше використовувався для рослин, заражених моніліозом. Це допомагає запобігти поширенню збудників хвороб у ґрунті та зменшує ризик захворювання.

Профілактика моніліозу у рослин передбачає комплексний підхід, що включає належний догляд за рослинами, використання стійких сортів, сівозміну, створення оптимальних умов вирощування та застосування хімічних і біологічних препаратів. Регулярні огляди та профілактичні обробки допоможуть захистити рослини від моніліозу та інших хвороб.

Догляд за зараженими рослинами

Ізоляція заражених рослин:

Відокремлюйте заражені рослини від здорових, щоб запобігти поширенню грибка. Це допомагає мінімізувати ризик зараження інших рослин у вашому будинку чи саду.

Обрізка та видалення уражених частин:

Видаліть усі уражені листки, стебла та плоди. Це допоможе рослині зосередити свої ресурси на здорових частинах і збільшить шанси на одужання.

Конкретні рекомендації для різних видів рослин

Квітучі рослини (орхідеї, герані, філодендрони):
догляд за цими рослинами включає підтримку оптимального рівня вологості та температури, запобігання застою води та регулярну перевірку на наявність грибкових захворювань.

Зеленолистяні рослини (пахіра, сансевієрія, заміокулькас):
ці рослини більш стійкі до моніліозу, але все ж потребують ретельного догляду, особливо в умовах високої вологості.

Сукуленти та кактуси:
Сукуленти менш схильні до моніліозу, але можуть захворіти, якщо їх надмірно поливати або вони піддаються високому рівню вологості.

Професійна допомога та консультація

Коли звертатися до спеціалістів:
Якщо симптоми хвороби прогресують, а домашні засоби не допомагають, важливо звернутися за професійною допомогою. Це особливо важливо, якщо рослина цінна або має особливе значення.

Висновок

Моніліоз – це серйозне грибкове захворювання, яке може завдати значної шкоди рослинам, якщо своєчасно не вжити заходів. Важливо стежити за здоров’ям рослин, своєчасно виявляти симптоми захворювання та ефективно боротися зі збудниками, використовуючи як хімічні, так і натуральні засоби.

Часті запитання (FAQ) про моніліоз

Що таке моніліоз у рослин?

Моніліоз – це грибкове захворювання, що викликається збудниками роду Monilinia, найпоширенішим з яких є Monilinia fructicola. Це захворювання вражає різні плодові дерева, такі як яблуні, груші, персики, вишні та сливи, викликаючи в'янення та гниття квітів, плодів та зелених тканин рослини.

Які рослини найбільш схильні до моніліозу?

Моніліоз найчастіше вражає фруктові дерева, зокрема:

Яблуні
Грушеві дерева
Персикові дерева
Вишневі дерева
Сливові дерева
Абрикосові дерева

Однак хвороба може вражати й інші рослини, особливо ті, що мають м’ясистий плоди та квіти.

Які основні симптоми моніліозу у рослин?

Симптоми моніліозу включають:

В'янення та гниття квітів: квіти стають м'якими, змінюють колір на коричневий та гниють.
Пліснява на фруктах: фрукти починають розм’якшуватися, на них з’являються темні або коричневі плями, які потім поширюються.
Гниття зелених тканин: Молоді пагони та листя також можуть бути уражені, проявляючи темні плями та розм'якшення.
Утворення сірої цвілі: на уражених ділянках може з'явитися сіра спороутворююча цвіль, особливо в умовах високої вологості.

Як поширюється моніліоз у рослин?

Моніліоз поширюється переважно через спори грибків, які можуть переноситися вітром, дощем, комахами або діяльністю людини. Зараження може статися під час цвітіння або дозрівання плодів. Грибок може виживати на опалому плодах і листі, слугуючи джерелом інфекції для нових поколінь рослин.

Які фактори сприяють розвитку моніліозу?

Розвиток моніліозу залежить від кількох факторів:

Вологість та опади: Висока вологість та тривалі опади створюють сприятливі умови для росту грибків.
Температура: Оптимальна температура для росту монілінії становить від 15°C до 25°C.
Пошкоджені тканини: Пошкодження рослин, такі як механічні травми або рани, збільшують ризик зараження.
Схильність до надмірного поливу: Надмірний полив і поганий дренаж сприяють розвитку хвороб.

Як діагностувати моніліоз у рослин?

Діагноз моніліозу ставиться на основі візуального огляду симптомів:

Наявність зів'ялих та гниючих квітів.
Поява темних плям і розм'якшення плодів.
Наявність сірої цвілі на уражених ділянках.

Для підтвердження діагнозу можна використовувати лабораторні тести, такі як мікроскопічне дослідження зразків тканин або методи на основі культури для ідентифікації грибка.

Які методи профілактики моніліозу у рослин?

Основні профілактичні заходи включають:

Сівозміна та видалення опалого плодів: видалення заражених плодів та органічного матеріалу зменшує джерело інфекції.
Правильний догляд за рослиною: Регулярна обрізка для покращення циркуляції повітря та зниження вологості.
Своєчасне підживлення: здорові рослини менш схильні до хвороб.
Використання стійких сортів: вибір сортів, стійких до моніліозу, може значно знизити ризик зараження.

Як лікувати моніліоз у рослин?

Лікування моніліозу включає комплексний підхід:

Фунгіциди: Використання хімічних або біологічних фунгіцидів під час цвітіння та до збору врожаю.
Видалення заражених частин: Видалення та знищення заражених квітів, плодів та гілок.
Покращення агрономічних умов: забезпечення хорошого дренажу, зменшення надмірного поливу та покращення вентиляції.
Природні засоби: використання розчинів на основі міді або біологічних агентів, таких як бактерії Bacillus subtilis.

Чи можна використовувати органічні методи для боротьби з моніліозом?

Так, органічні методи боротьби включають:

Біологічні фунгіциди: продукти на основі мікроорганізмів, що пригнічують ріст монілінії.
Мильні розчини та рослинні настої: деякі природні речовини мають фунгіцидні властивості.
Використання дубової кори та інших натуральних матеріалів: допомагає знизити вологість та перешкоджає росту грибків.

Органічні методи вимагають регулярного застосування та можуть бути менш ефективними при важких інфекціях, тому їх часто використовують у поєднанні з іншими методами.

Як моніліоз впливає на врожайність та якість плодів?

Моніліоз значно знижує врожайність, оскільки він уражає та спричиняє опадання квітів, перешкоджаючи формуванню плодів, а також викликає гниття вже сформованих плодів. Крім того, якість плодів погіршується через темні плями, м’якість та гниття, що робить їх непридатними для споживання та комерційного продажу. У важких випадках хвороба може призвести до загибелі дерев.