Кільцева гниль коренів (Plasmodiophora brassicae)

Плазмоподібна кіль (лат. plasmodiophora brassicae) – серйозне грибкове захворювання, яке вражає кореневу систему рослин родини капустяних (brassicaceae), включаючи сільськогосподарські культури, такі як капуста, редис, гірчиця, та багато декоративних рослин. Плазмоподібна кіль спричиняє утворення характерних пухлиноподібних наростів (клубів) на коренях, а іноді й на коренях пагонів. Це захворювання пов'язане зі збудником із групи протистів – плазмоподібною кількою капустяною, яка є мікроскопічним паразитом. Плазмоподібна кіль завдає значної шкоди сільському господарству, особливо в регіонах, де вирощують капусту та інші споріднені культури, знижуючи врожайність та погіршуючи якість продукції. Крім того, хвороба значно послаблює рослини, що призводить до їх загибелі в особливо важких випадках.

Для власників рослин знання про кильову кореневу систему важливі, оскільки ця хвороба може швидко поширюватися, особливо якщо рослини заражаються через ґрунт або нові посадки.

Цілі статті

Мета цієї статті — надати детальний опис кили, її симптомів, причин, методів діагностики, методів боротьби та профілактичних заходів, які можуть допомогти уникнути зараження.

Ознаки та симптоми захворювання

Симптоми кильки можуть проявлятися на різних стадіях захворювання та можуть відрізнятися залежно від інтенсивності інфекції. Однак основні ознаки зазвичай включають:

Пухлини на коренях:

• Однією з найхарактерніших ознак кильової коренеплоду є утворення на коренях пухлиноподібних наростів, які називаються булавами. Ці нарости можуть мати розмір від кількох міліметрів до кількох сантиметрів і виглядати як деформовані пухлини, які можуть бути твердими або м’якими, залежно від стадії захворювання.
• Нарости мають білий або блідо-коричневий колір, і в міру зростання вони стають щільнішими та змінюють структуру кореня. У деяких випадках клубень може бути покритий товстою оболонкою, яка захищає збудника.

Загальне уповільнення зростання:

• Уражені рослини починають відчувати труднощі із засвоєнням води та поживних речовин через пошкодження коренів. Це призводить до значного уповільнення росту, порушення обміну речовин та ослаблення рослин.
• Листя починає жовтіти, втрачати еластичність і тургор, що є результатом поганого постачання рослини водою.

Недорозвинені плоди:

• У випадках сильного пошкодження коренів кила коренеплоду також може впливати на розвиток плодів. Плоди стають дрібнішими та можуть мати аномальну форму. Це особливо помітно на капусті, редисці та інших культурах з великими коренеплодами.

Пожовтіння та в'янення:

• Внаслідок пошкодження коренів рослина втрачає здатність ефективно поглинати воду та поживні речовини, що призводить до пожовтіння нижнього листя та загального в'янення рослини. На пізніших стадіях рослини можуть загинути через повне руйнування кореневої системи.

Порушення роботи судинної системи:

• У деяких випадках зооспори та грибковий міцелій можуть проникати в судинну систему кореня, порушуючи транспортування води та поживних речовин. Це може призвести до інтенсивнішого в'янення та загальної загибелі рослини.

Наявність шкідників:

• Наявність комах або їх слідів на рослині: хоча кила сама по собі не є інвазивним шкідником, вона послаблює рослини, роблячи їх більш вразливими до нападу комах, таких як попелиця або кореневі довгоносики.

Етіологія кильової корені

Збудником кили є мікроорганізм plasmodiophora brassicae, який належить до групи протистів з класу плазмодіофороміцетів. Ці організми мають ознаки, характерні як для грибів, так і для найпростіших. Вони характеризуються як ендопаразити, що вражають кореневу систему рослин, викликаючи деформацію та утворення пухлин — кили. Plasmodiophora brassicae існує в кілька стадій: спороутворення, утворення цист та спороутворення, які характеризують її здатність жити в довгоживучих та широко поширених формах.

Основний шлях зараження — через забруднений ґрунт та насіння. Спори, які називаються зооспорами, можуть переміщатися через ґрунт разом з водою (дощем, зрошенням, стічними водами), поширюючи інфекцію від однієї рослини до іншої. Ці зооспори проникають у коріння рослин через дрібні кореневі волоски, а потім починають інфікувати тканини кореня, що призводить до утворення характерних пухлиноподібних наростів, які називаються булавами.

Як поширюється хвороба

Кила передається переважно через заражений ґрунт. Спори псевдогриба можуть довго залишатися в ґрунті, сприяючи поширенню хвороби. Хвороба також може поширюватися через пошкодження коренів під час пересадки рослин.

Життєвий цикл кили

Життєвий цикл плазмодіофори капустяної включає кілька стадій, кожна з яких відіграє певну роль у поширенні та продовженні існування збудника:

Проростання спор:

• Інфекція починається, коли зооспори потрапляють у ґрунт, активуючись вологою. Ці зооспори проникають у коріння рослини через кореневі волоски.

Розмноження та коренева інфекція:

• Після проникнення в коріння зооспори перетворюються на амебоподібні форми, які починають активно розмножуватися всередині кореня. Це призводить до утворення первинних пухлиноподібних наростів, відомих як «первинні булави».

Розвиток та формування вторинних пухлин:

• Далі на цих первинних пухлинах утворюються нові клітини, які можуть проростати в нові тканини, порушуючи структуру кореня та пригнічуючи його функції. Пухлини починають збільшуватися, і корінь втрачає здатність ефективно поглинати воду та поживні речовини.

Утворення склероцій:

• На пізніх стадіях життєвого циклу плазмодіофора капустяна утворює склероції — щільні, стійкі структури, які зберігаються в ґрунті та рослинних рештках. Ці склероції можуть залишатися життєздатними в ґрунті протягом кількох років, продовжуючи заражати рослини.

Поширення інфекції:

• Склероції, потрапивши в ґрунт, можуть проростати та утворювати нові зооспори, які поширюються на здорові рослини через воду або механічний вплив, продовжуючи цикл захворювання.

Умови для розвитку кильової кореневої системи

Для правильного розвитку кильї кореневої системи необхідно дотримуватися кількох певних умов, зокрема:

1. Вологість:
   Зооспори плазмодіофори капустяної активуються за високої вологості, особливо під час тривалого дощу або надмірного поливу. Надлишок вологи сприяє поширенню патогенів через ґрунт та коріння рослин.
2. Температура:
   Оптимальна температура для розвитку кильової коренеплоди становить 18-22°C. За цих умов патоген найбільш активний, хоча він також може розвиватися за температури від 12 до 25°C.
3. Надмірне поливання:
   Поганий дренаж та надмірне поливання ґрунту створюють ідеальні умови для розмноження патогенів. Недостатня аерація коренів та застій води сприяють розвитку хвороби.
4. Густі посадки:
   Занадто густі посадки збільшують вологість між рядами та зменшують вентиляцію, сприяючи поширенню патогенів.
5. Ґрунти з низьким pH:
   Ґрунти з високою кислотністю або поганою структурою можуть сприяти розвитку патогенів, оскільки вони віддають перевагу цим умовам для проростання склероцій.

Неправильний догляд

• Надмірний або недостатній полив: надмірний полив створює ідеальні умови для розмноження патогенів, тоді як недостатній полив послаблює рослини, роблячи їх більш сприйнятливими до інфекцій.
• Неправильне освітлення: брак світла знижує імунітет рослини та погіршує її здатність боротися з інфекціями.

Умови навколишнього середовища

• Висока вологість або сухість: надлишок вологи в ґрунті сприяє розвитку патогенів, зокрема плазмодіофори капустяної.
• Коливання температури: коливання температури можуть послабити рослини та знизити їхню стійкість до хвороб.

Погана санітарія:

• Забруднені інструменти та горщики: використання нестерильних інструментів або забрудненого ґрунту сприяє поширенню хвороби.

Імпорт рослин:

• Введення нових рослин, які можуть бути переносниками шкідників або патогенів: нові рослини, особливо ті, що мають невідоме походження, можуть містити спори кили, що призводить до їх поширення.

Стресові умови для рослин:

• Надмірний полив, пересихання, надмірне освітлення або брак поживних речовин: усі ці стресові фактори послаблюють рослини, збільшуючи ймовірність ураження хворобами, зокрема кильовою кореневою інфекцією.

Діагностика кили у рослин

Діагностика кильової коренеплоду включає візуальний огляд, аналіз ґрунту та лабораторні дослідження.

Візуальний огляд та ознаки хвороби

Основними симптомами кильової кореневої системи є зміни, видимі в кореневій системі та стані рослини. Ранній огляд рослин є важливою частиною діагностики.

Ознаки на рослинах:

• Повільний ріст та в'янення: рослини, уражені кильою коренеплоду, часто ростуть повільно та виглядають ослабленими. Листя може жовтіти (хлороз) та в'янути, особливо за умов дефіциту води та поживних речовин.
• Дефіцит поживних речовин: через пошкодження коренів рослини не можуть належним чином засвоювати воду та поживні речовини, що призводить до поганого росту, недостатнього формування плодів та ослаблення рослин.
• Пожовтіння та деформація листя: листя стає світлішим і може почати опадати, особливо на верхівці рослини.
• Утворення пухлин на коренях: основною ознакою кильової кореневої системи є утворення пухлиноподібних наростів (киль) на коренях рослини. Ці пухлини можуть бути круглої або неправильної форми, з чіткими наростами.

Ознаки на коренях:

• Розширення коренів: на уражених коренях утворюються пухлини, які можуть досягати великих розмірів. Ці нарости та збільшення знижують здатність коренів поглинати воду та поживні речовини.
• Розм'якшення коренів: у більш важких випадках коріння стає м'яким і легко ламається.

Аналіз ґрунту

Кила коренева спричиняється мікроскопічним організмом плазмодіофора капустяна, який мешкає в ґрунті. Однією з важливих діагностичних процедур є аналіз ґрунту на наявність цист збудника.

Випробування ґрунту:

• Зразки ґрунту можна надіслати до лабораторії для тестування на наявність цист плазмодіофори капустяної. Це можна зробити шляхом седиментації та підрахунку цист під мікроскопом.
• Тестові посадки: чутливі рослини (наприклад, капуста) можна висаджувати в забруднений ґрунт і спостерігати за утворенням пухлин на коренях.

Мікроскопічне дослідження

Для точного підтвердження діагнозу потрібне мікроскопічне дослідження.

Що шукати під мікроскопом:

• Цисти: цисти плазмодіофори капустяної можуть бути видимими під мікроскопом як овальні або круглі структури, що містять спори. Ці структури є стадіями розвитку патогена, які тривалий час зберігаються в ґрунті та викликають інфекції рослин.
• Стадії життєвого циклу: під мікроскопом також можна побачити інші стадії життєвого циклу збудника, такі як зооспори та плазмодії, що характеризують активну фазу інфекції.

Лабораторні методи діагностики

Для підтвердження наявності кили можна використовувати різні лабораторні методи, такі як:

• Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР): цей метод дозволяє точно ідентифікувати ДНК плазмодіофори капустяної (Plasmodiophora brassicae) у ґрунті та тканинах рослин. ПЛР – це високоточний метод, який виявляє збудника навіть на ранніх стадіях інфекції.
• Серологічні методи: вони використовуються для виявлення антитіл або антигенів, специфічних для плазмодіофори капустяної. Цей метод може бути використаний для скринінгу ґрунту або рослинних залишків на наявність інфекції.

Диференціальна діагностика

Кілоподібна кульбаба має симптоми, схожі з іншими захворюваннями, такими як:

• Фузаріоз: це грибкове захворювання викликає подібні симптоми в'янення та пожовтіння, але киль коренеплодів утворює характерні пухлини на коренях, яких немає при фузаріозі.
• Ризоктонія: ризоктонія також викликає в'янення та гниль коренів, але не призводить до утворення пухлин та наростів, як у кильки.
• Бактеріальні інфекції: деякі бактеріальні захворювання можуть викликати в'янення рослин, але вони не призводять до утворення пухлин на коренях.

Діагностика кили коренеплоду (плазмодіофора капустяна) вимагає ретельного огляду рослини на наявність характерних ознак захворювання, таких як пухлини на коренях та в'янення листя. Візуальний огляд слід доповнити аналізом ґрунту на наявність цист збудника та мікроскопічним дослідженням. Сучасні методи, такі як ПЛР, дозволяють точно виявляти збудника на ранніх стадіях та ефективно боротися з хворобою.

Лікування кили у рослин

Лікування кили кореневої системи, спричиненої плазмодіофором капустяним, є складним завданням, оскільки збудник живе в ґрунті та може зберігатися протягом багатьох років у вигляді цист, стійких до несприятливих умов. Повного лікування заражених рослин не існує, але можна використовувати кілька методів для зменшення поширення хвороби, покращення стану заражених рослин та запобігання зараженню нових культур.

Видалення заражених рослин

Одним із перших кроків у боротьбі з килеподібною кущою є видалення та утилізація заражених рослин. Це допомагає обмежити поширення цист у ґрунті та запобігає зараженню здорових рослин.
Кроки видалення:

• Викопування та утилізація заражених рослин: заражені рослини слід обережно викопувати, щоб уникнути пошкодження ґрунту, та належним чином утилізувати — спалювати або переносити в герметичні контейнери. Заражені рослини не слід залишати в ґрунті або використовувати для компостування, оскільки це може призвести до поширення цист.
• Проміжне посіви: можна використовувати культури, менш схильні до кильової кореневої системи, щоб запобігти подальшому зараженню.

Покращення умов вирощування

Профілактичні заходи та покращення умов вирощування рослин, такі як збільшення вентиляції та регулювання вологості, можуть допомогти зменшити розвиток кильової кореневої системи.
Рекомендації:

• Забезпечте хороший дренаж ґрунту: уникайте застою води в ґрунті. Гарний дренаж запобігає надмірному зволоженню, яке сприяє поширенню плазмодіофори капустяної.
• Сівозміна: регулярно змінюйте місце посадки хрестоцвітих культур, щоб запобігти накопиченню патогенів у ґрунті. Використовуйте нехрестоцвіті культури, такі як бобові або зернові, як проміжні культури.
• Регулювання вологості: підтримуйте оптимальну вологість ґрунту. Надмірне поливання або пересихання ґрунту може послабити рослини та зробити їх більш сприйнятливими до хвороб.

Використання стійких сортів

Ефективним методом боротьби з кильою коренеплоду є використання стійких сортів рослин. Сорти з високою стійкістю допомагають мінімізувати шкоду, завдану хворобою, та запобігти її поширенню.
Рекомендації:

• Вибирайте стійкі сорти: обирайте сорти хрестоцвітих культур з більшою стійкістю до кильової коренеплоду. Наприклад, деякі сорти капусти демонструють більшу стійкість до цієї хвороби.

Хімічні методи

Наразі не існує хімічних обробок, які б повністю вилікували рослини від кильки, але деякі хімікати можуть допомогти контролювати поширення хвороб і покращити стан ґрунту.

Обробка ґрунту:

• Фунгіциди: деякі фунгіциди, такі як препарати на основі міді, можна використовувати для обробки ґрунту та захисту від інфекції. Однак вони не можуть знищити цисти плазмодіофори капустяної, а лише зменшують ймовірність подальшого поширення хвороби.
• Мікробні препарати: використання мікробних препаратів, таких як триходерма або бацила субтиліс, може допомогти придушити активність патогенів у ґрунті, покращити його структуру та підтримати імунітет рослин.

Поліпшення структури ґрунту

Щоб запобігти поширенню кили в ґрунті, важливо покращити його структуру, що зменшить концентрацію збудника та прискорить розкладання цисти.

Рекомендації:

• Використовуйте органічні добрива: внесення органічних добрив, таких як компост, може покращити структуру ґрунту, збільшуючи його аерацію та підтримуючи мікробний баланс, що призводить до швидшого розкладання цист.
• Розпушування ґрунту: регулярне розпушування ґрунту покращує його структуру та забезпечує належну аерацію, запобігаючи умовам, сприятливим для плазмодіофори капустяної.

Профілактика інфекції у нових рослин

Щоб запобігти подальшому поширенню кили на нові території, слід вжити таких заходів:

• Ретельне очищення інструментів: усі садові інструменти, що використовуються для роботи із зараженими рослинами, слід ретельно очистити та продезінфікувати.
• Контроль посадкового матеріалу: купуйте рослини лише у надійних постачальників та ретельно перевіряйте їх на наявність симптомів кильової кореневої системи перед посадкою.

Лікування кили кореневої нарости вимагає комплексного підходу, включаючи видалення уражених рослин, покращення умов вирощування, використання стійких сортів та вжиття профілактичних заходів для захисту від повторного зараження. Хоча лікування та боротьба з хворобами можуть бути складними, рання діагностика та дотримання профілактичних заходів допоможуть зменшити вплив кили кореневої нарости на рослини.

Профілактика кильової кореневої системи у рослин

Профілактика кильової шкірки – це комплекс заходів, спрямованих на запобігання зараженню рослин та поширенню хвороб у ґрунті. Оскільки збудник плазмодіофори капустяної (Plasmodiophora brassicae) виживає в ґрунті у вигляді цист, які можуть активуватися під час посадки хрестоцвітих культур, основна увага має бути зосереджена на мінімізації ризику зараження та покращенні умов вирощування. Ось основні способи запобігання кильовій шкірці:

Вибір стійких сортів

Одним із найефективніших методів профілактики є використання стійких сортів рослин. На ринку є сорти хрестоцвітих культур, які більш стійкі до кильової коренеплоду, що зменшує ймовірність зараження та пошкодження рослин.

Рекомендації:

• Вибирайте капусту, броколі, редьку та інші сорти хрестоцвітих, які мають підвищену стійкість до кильки.
• Купуючи посадковий матеріал, переконайтеся, що рослини не були заражені під час вирощування.

Сівозміна

Сівозміна є одним із найважливіших профілактичних методів зменшення патогенного навантаження в ґрунті. Plasmodiophora brassicae може зберігатися в ґрунті протягом тривалого часу, тому важливо регулярно змінювати місце розташування хрестоцвітих культур.

Рекомендації

• Чергуйте хрестоцвіті культури з іншими нехрестоцвітими рослинами, такими як бобові або злаки.
• Не саджайте хрестоцвіті культури на одному місці протягом кількох років.

Покращення стану ґрунту

Плазмодіофора капустяна процвітає на надмірно вологих, погано дренованих ґрунтах. Щоб запобігти зараженню, необхідно забезпечити оптимальні умови для росту рослин, щоб зменшити ймовірність поширення кильової кореневої системи.

Рекомендації:

• Забезпечте хороший дренаж: щоб запобігти застою води, використовуйте добре дреновану землю, додавши пісок або перліт для покращення структури ґрунту.
• Регулярне розпушування ґрунту: це покращує аерацію ґрунту та запобігає ущільненню, зменшуючи умови для розвитку патогенів.
• Температурний режим: підтримуйте температуру в межах оптимальних значень (20-25°C), оскільки рослини послаблюються екстремальними температурами (коливаннями між теплом і холодом), що робить їх більш сприйнятливими до хвороб.

Використання органічних добрив

Органічні добрива, такі як компост, допомагають покращити структуру ґрунту та забезпечують рослини всіма необхідними поживними речовинами. Це також підтримує здоровий мікробний баланс у ґрунті, що може пригнічувати активність плазмодіофори капустяної.

Рекомендації:

• Використовуйте компост і добре розкладений гній для покращення структури ґрунту та підвищення його родючості.
• Уникайте використання свіжої органічної сировини, оскільки вона може сприяти росту патогенних мікроорганізмів.

Видалення рослинних залишків та обробка ґрунту

Залишки рослин, що залишилися на ділянці після збору врожаю або обрізки, можуть служити джерелом інфекції. Щоб запобігти повторному зараженню, слід належним чином утилізувати залишки рослин, а також обробити ґрунт.

Рекомендації:

• Видаліть усі рослинні залишки з ділянки після збору врожаю. Не використовуйте їх для компостування, якщо вони заражені.
• Використовуйте методи обробки ґрунту, такі як соляризація (покриття ґрунту прозорою плівкою) або дезінфікуючі засоби для знищення цист у ґрунті.

Ретельне очищення інструменту

Такі інструменти, як ножиці, секатори та лопати, можуть переносити патогени з однієї рослини на іншу. Регулярна дезінфекція інструментів допомагає запобігти поширенню кильової лососевої кісти.

Рекомендації:

• Після роботи із зараженими рослинами очищуйте інструменти дезінфікуючими розчинами, такими як спирт або відбілювач.
• Ретельно очистіть садові інструменти від рослинних залишків, перш ніж використовувати їх для інших рослин

Моніторинг здоров'я рослин

Регулярний огляд рослини допомагає виявити ранні ознаки кильової кореневої системи та вжити необхідних заходів.

Рекомендації:

• Періодично перевіряйте коріння рослин на наявність пухлин та ознак в'янення
• Видаліть заражені рослини та негайно утилізуйте їх при виявленні перших симптомів.

Зміцнення імунітету рослин

Підживлення рослин збалансованими добривами покращує їх загальний стан та підвищує стійкість до хвороб, зокрема до кильової кореневої системи.

Рекомендації:

• Удобрюйте рослини фосфорно-калійними добривами для зміцнення їхньої імунної системи.
• Використовуйте мікроелементи, такі як магній та мідь, для підтримки здоров'я коренів та сприяння більш стійкому росту.

Профілактика кильової коренеплоду вимагає комплексного підходу, що включає вибір стійких сортів, сівозміну, покращення умов вирощування, правильну обробку ґрунту та утилізацію рослинних залишків, використання органічних добрив та регулярну перевірку стану рослин. Своєчасне впровадження цих методів допоможе мінімізувати ризик зараження та зберегти здоров'я хрестоцвітих культур.

Догляд за зараженими рослинами

Ізоляція заражених рослин:

• Якщо виявлено хворобу, ізолюйте уражені рослини, щоб запобігти її поширенню

Обрізка та видалення уражених частин:

• Видалення пошкоджених частин рослини прискорює процес відновлення та запобігає подальшому зараженню

Обробка рослин:

• Використовуйте відповідні фунгіциди та органічні препарати для догляду за рослинами.

Відновлення після хвороби:

• Забезпечте оптимальні умови вирощування для прискорення відновлення рослини.

Конкретні рекомендації для різних видів рослин

Квітучі рослини (орхідеї, герані, філодендрони):

• Ці рослини потребують особливої уваги в умовах високої вологості та схильні до інфекцій, якщо за ними не доглядати належним чином.

Зеленолистяні рослини (пахіра, сансевієрія, заміокулькас):

• Ці рослини потребують контролю вологості та уникнення надмірного поливу.

Сукуленти та кактуси:

• Ці рослини менш схильні до кильового коренеподібного захворювання, але можуть постраждати від тривалого надмірного поливу.

Професійна допомога та консультації

Коли слід звернутися до фахівців:

• Якщо хворобу неможливо контролювати домашніми методами, зверніться до професійних фітопатологів для точної діагностики та лікування.

Висновок

Кила коренева – це серйозне захворювання, яке може суттєво вплинути на здоров'я рослин, особливо в приміщенні. Розуміння його симптомів і причин допоможе власникам рослин запобігти зараженню та ефективно боротися з хворобою.

Часті запитання (FAQ)

1. Що таке киля кореня?
   Киля кореня – це хвороба рослин, спричинена протистом плазмодіофором капустяним, яка вражає кореневу систему хрестоцвітих рослин (капусти, броколі, редиски тощо), що призводить до утворення пухлин на коренях та порушення живлення рослин.
2. Які рослини схильні до кильки?
   Килька вражає рослини родини капустяних, такі як капуста, броколі, цвітна капуста, редис, ріпа та інші. Рослини, вирощені в умовах високої вологості та поганого дренажу, більш вразливі до цієї хвороби.
3. Які симптоми кили у рослин?
   Симптоми кили включають в'янення рослин, пожовтіння листя, уповільнений ріст та утворення пухлин (киль) на коренях. Рослини слабшають, а їхня здатність засвоювати поживні речовини порушується.
4. Як діагностувати килу кореневої системи у рослин?
   Діагностика кили кореневої системи включає візуальний огляд коренів на наявність пухлин, аналіз ґрунту та коренів на наявність цист плазмодіофори капустяної, мікроскопічне дослідження та ПЛР-тести для точного підтвердження захворювання.
5. Як запобігти килі кореневої системи у рослин?
   Профілактика килі кореневої системи включає сівозміну, використання стійких сортів рослин, покращення дренажу ґрунту, видалення заражених рослин та рослинних залишків, а також регулярну обробку ґрунту для знищення цист патогенів.
6. Чи можна лікувати рослини від кили кореневої?
   Наразі не існує ефективних методів повного лікування кили кореневої. Однак поширення хвороби можна зменшити, видаляючи уражені рослини та покращуючи умови для здорового росту рослин, наприклад, покращуючи дренаж та використовуючи фунгіциди для обробки ґрунту.
7. Як контролювати килу коренеплоду за допомогою хімікатів?
   Для боротьби з хворобою на ранніх стадіях можна використовувати засоби на основі міді (наприклад, бордоську рідину). Однак вони не знищують цисти в ґрунті, а лише запобігають подальшому зараженню.
8. Чи можна використовувати біологічні препарати для боротьби з кильою коренеплоду?
   Так, деякі біологічні препарати, такі як триходерма або бацила субтиліс, можна використовувати для пригнічення активності плазмодіофори капустяної у ґрунті та запобігання інфекції.
9. Як часто слід змінювати ділянку для посадки хрестоцвітих рослин, щоб запобігти утворенню кильки?
   Для запобігання утворенню кильки рекомендується дотримуватися сівозміни та уникати посадки хрестоцвітих культур на одній і тій самій ділянці протягом 3-4 років. Це допомагає зменшити накопичення патогенів у ґрунті.
10. Які дії можна вжити після виявлення кили на ділянці?
    Після виявлення кили негайно видаліть уражені рослини, покращте структуру ґрунту (забезпечте хороший дренаж), обробіть фунгіцидами або біологічними препаратами решту рослин та запобігніть подальшому зараженню.